Vira for UA

Вірші Турлакової Віри (донька) та Попович Марини (мати)

м. Краматорськ

Донецька область

Україна

Рідна Україна

(Написаний під час окупації міста Краматорськ)

Ти моя єдина,

Рідна Україна!

Синє небо, жовте поле

І нелегка в тебе доле.

Я шаную землю рідну,

Поважаю Батьківщину.

І ніколи не покину

Мою рідну Україну!

З Новим роком! Українцям.

(Зима 2015)

З Новим роком, Україно!

З Новим роком, Батьківщина!

Я бажаю тобі миру

І бажаю процвітання.

І нехай в нас, українців,

Збудяться усі бажання!

За мир!

(Звернення до воїнів АТО)

Я до воїнів звертаюсь,

До своїх захисників.

Я з молитвою покаюсь

За гріхи серед боїв.

Ви воюєте за волю,

За країну і народ.

Нехай Бог допомагає -

Борітесь за рідну кров!

Ваші янголи над вами

Свої крила розставляють.

Ваші душі, вашу віру

Від темряви захищають.

Не бійтеся вмирати

За батька і за мати.

Паліть по ворогу без жалю

З лютої гармати!

За мир! За свободу!

За волю! За країну!

Кричіть во все горло:

Я вічний! Не загину!

Молюсь за вас,

Ще прийде час –

Повернетесь у рідний дім,

І буде в Україні мир!

За мир!

За мир!

За мир!

Моє місто

(До Дня міста Краматорськ)

Може хтось його не любить

І вважає сірим.

Може хтось його покинув

І не був з ним щирим.

Але я його шаную

І люблю безмірно.

Краматорськ – моє серденько!

Це – моя країна!

 «Бджілкам»

(До координатора волонтерського

руху «Краматорські бджілки»

Сидоренко Ірини Василівни)

Хто гудить так працьовито?

Хто тут працею кипить?

Хто хазяйка домовита?

Хто собою таланить?

Ось вона Бджола-матуся!

Ось її трудяги бджоли!

Цих я бджілок не боюся!

Не ображу їх ніколи!

Я до вулику прийшла,

Допомогу привела.

Приймай нас, вулик і бджолята!

В нас працьовиті рученята!

Друзям

(Присвячується браттям нашим меншим.

За проханням БФ «Друг» м. Краматорськ)

Нас с детства учат беречь природу,

Любить животных и сострадать.

И в тёплый денёк, и в непогоду

Животные нас готовы ждать.

И те, кто под крышей, и те, кто без крова –

Зверюшки хотят нежных рук и добра.

И те, кто голодный, и те, кто вдруг болен –

Нас ждут! И не бросят нас никогда!

И вы не бросайте! Любите! Заботьтесь!

Не вздумай выбрасывать счастье! НЕТ! НЕТ!

Вы Бога побойтесь. Вы Бога побойтесь!

Друзей не бросайте. Не делайте грех!

Не вздумай пройти мимо сердца, что бьётся,

Не вздумай оставить его и пройти.

Не можешь забрать, обогреть и пристроить –

Хотя бы хоть чем-то его покорми.

А если тебя состраданье заденет,

А если ты всё же возьмёшь, приютишь –

Сердечко живое тебя всей любовью,

Пока будешь жить, отблагодарит.

Нас с детства учат беречь природу,

Любить животных и сострадать.

И в тёплый денёк, и в непогоду

Животные нас готовы ждать.

Незалежна моя Україна!

(До Дня Незалежності та до Дня Соборності України)

Незалежна моя Україна -

Я пишаюсь, що тут я живу!

Мирне небо, червона калина –

По дорогам країни іду.

Я іду і дивлюсь людям в очі,

Бачу волю народу і віру.

Я молюсь і щодня, і щоночі

За тебе – Незалежну Країну!

Ти – Єдина, Соборна Держава!

Вольового народу країна!

Ти усіх нас навіки з’єднала!

Незалежна моя Україна!

_________________

__

Схід і Захід разом!

(м.Ужгород, червень 2017)

Зі Сходу на Захід проїхала я,

Це все Україна, це рідна земля.

В мені і в тобі воля сильних живе,

Ніхто нас не знищить, з землі не зітре!

Україна - це ти,

Україна - це я,

Україна Єдина!

Це - Наша земля!

День учителя

(1 жовтня 2017

м.Краматорськ, ЗОШ№15)

Вітаю! Вітаю! Вітаю!

Учителя свято іде!

Я кращих за вас не знаю,

Вся школа, як вулик, гуде!

То квіти, цукерки, листівки,

То кава, то чай, то малюнок –

Батьки вас вітають і діти.

Виходить добренький пакунок)

А ви в свою чергу всі роки,

Що більшість проводите в школі,

Всі сили, любов і здоров/я –

Ви все віддаєте доволі!

Чарівний Донець

(27.09.2017, конкурс про Сіверський Донець)

Небесний колір вод удень блищить,

І хвилями своїми Донець бринить, рябить.

Відіграє він в сОбі цікаву дивину,

Показуючи свОю велич і історичну давнину.

Чорніють води Сіверського – бо буде ніч.

Загукає на дУбі велетенському премудрий сич.

Покаже річка нам все потаємне,

Насниться після подорожі найприємне.

Нагородження

Молимо-просимо
(на християнський конкурс)

Всі ми, звичайно, люди,
Всі маємо рівні права.
Але чому ж так буває -
Страждає серденько й душа?

Ми Господа молимо-просимо,
Коли лихий час настає.
Але дуже рідко ми дякуємо
За все, що нам Бог надає.

Почну я молитву до Бога
Зі слів, яких змалку навчалась:
Дякую тобі за все, Боже!
Я вірую! Я сподіваюсь!

Мій тато воїн!

(до Дня українського козацтва, 
Дня захисника України, 14.10.17)

Мій тато воїн! Сильний! Мужній!

Я їм пишаюсь і люблю!

Він захищає Україну,

Я завдяки йому живу!

Я маю право на свободу,

На віру, щастя і любов.

Ми переможемо! Я знаю!

І не проллється більше кров!

Я вдячна воїнам за те,

що захищають Україну!

Уклін від всіх дітей до Вас,

Бо разом з Вами ми  родИна!

Буде все УКРАЇНА на карті!

(автори: Турлакова Віра, Попович Марина)

 (листопад 2018р.)
І місце у міському фестивалі "Розстріляна молодість"

Світить сонце над містом яскраво,

Синє небо нам дарить блакить,

Тут криничка мене напувала,

Тут  дитинства мій голос бринить.

Завдяки нашим воїнам світла

Не гримить ворожнеча гармата,

Спить спокійно замріяне місто,

В мене є і мама,   і тато.

Але десь, не так вже далеко,

Ще ворожа куля шибає.

Але десь, не так вже далеко,

Ворог когось в блакить відправляє.

Але там, де немає вже часу,

Наші воїни борються з звіром.

Ми підтримаєм воїнів наших,

Щоб ніхто з них більше не гинув!

Буде сонечко всім нам світити.

І розквітне країна яскраво.

Я в долонях триматиму віру

Для всіх тих, хто за волю повстане!

Вдячні ми всім загиблим за мужність.

Вдячні ми всім, хто   зараз на варті.

Ми – країна! Ми – сила! Потужність!

Буде все УКРАЇНА на карті!

Побажання Віри

(грудень 2017, кориговано грудень 2018))

Зовсім скоро Новий рік
Завітає на поріг.
Всіх я хочу привітати,
Дещо хочу я сказати:

Ви чудові, найгарніші,
Ви найкращі, десь чудніші)
Я всіх люблю безперечно,
І вважаю, що доречно

Побажати всім терпіння,
Сил, наснаги, та везіння,
Успіхів, любові, фарту,
Мужності, здоров'я, гарту.

Ще я хочу побажати
Вам добробуту і щастя,
Розуміння та підтримки,
Жити в мирі без зупинки!

ЗАХИСТ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ

( курси підвищення кваліфікації )

НУШ ОЧИМА БАТЬКІВ

Авторський вірш Попович М.В.

ДОБРОГО ВАМ РАНКУ!

Доброго Вам ранку, наша пані Вчителько!

Ось Вам наша донечка – пречудова дівчинка.

Віддаємо в Ваші руки – бережіть дитинку.

Поправляйте сукню їй, зав’яжіть хустинку.

До вбиральні ви дитинку нашу супроводьте,

І очей Ви з доні нашій ні на мить не зводьте!

Прослідкуйте уж,  будь ласка, щоб поїла добре,

Але, якщо не схоче – хай не їсть недобре!

Ви за неї заступіться, якщо хтось образить.

Бо інакше розберемось, що очі повилазять!

Ну, тримайте нашу доцю! Ми пішли по сОбі.

Мабуть,  важко працювати вчительській особі.

І практично кожен

Зі своїм «проханням»

Підійшов до вчительки

Навіть без вітання.

Але нам на радість є такі батьки,

Які кажуть значущі вчителю рядки:

Доброго Вам ранку, люба пані Вчителько!

Нашого Ви спокою лагідна хранителька!

Знаємо як важко працювать з дітьмИ,

Але з повною довірою ставимося ми!

З нашими Ви дітками сумувать не будете.

Світ чудовий та цікавий з ними Ви здобудете.

Всі знання і вміння у життя впровадите.

Як практично жити слушно Ви порадите.

На уроках Ви цікаво граючись навчаєте.

Нові знання здобувати разом активно спонукаєте.

Інтегруєте, малюєте, досліджуєте,

Цікавинку цікавинкою пронизуєте.

_____

Як чудово тут у Вас!

Хочу знову в перший клас!

_---------_

ВЧИТЕЛІ ТА БАТЬКИ, СПІЛЬНО - РУШ!

ТВОРЧО, КРЕАТИВНО, РАЗОМ - В НУШ!

25.01.19

Марина В'ячеславівна

 Попович

Мова

(до Дня Рідної Мови)

Солов'їна мова ллється,

У дівчини серце б'ється

Разом в такт, як подих вітру,

Шелест трав, буяння квітів.

Повні груди я вдихаю

Цвіт калини за вікном.

Мови кращої не знаю,

Щоб так дихать в унісон!

Мова лине солов'їна

З гір Карпат до сонцесходу,

Вздовж річок, озер, лісів - 

Лине мова з Заходу до Сходу.

Не губиться наша мова,

Процвітає, лине, ллється.

Мелодійна та чудова

В серці завжди б'ється. Б'ється!

Дивоквіти

(конкурсна робота,

березень 2019)

Сонячним промінчиком доторкнулась веснонька,

Дзюркотінням дощику по пухкій землі.

Прощавай, засніжена та холодна зимонько,

Просинайтесь з піснею, пташки-скрипалі!

Пробивайтесь, стрічечки, крізь земельку рідную,

Будуть розквітати перші дивоквіти.

Не зривайте, людоньки, ви життя веснянеє!

Пишуть квіти-красені перші заповіти:

Не зірви! Не змучуй нас! Дай нам жити радісно!

Бережи красу весни для свого народу!

Ми тебе порадуєм вранці, вдень і ввечері,

Бережи для кожного першоцвітів вроду!

На будь-якій дорозі

(конкурсна робота,

квітень 2019)

На будь-якій дорозі - вузенькій чи широкій,

Правила однакові для кожного із нас.

Кожен, будь уважним!

Зберігайте спокій

від дороги міста до величних трас!

____

Вчити руху правила, дотримуватись їх - 

Це захист вашого життя на перехресті всіх доріг.

Не складно бути пильними та не правопорушниками.

Треба бути вірними законопослушниками!

Весна іде

***

Нетеплі обійми зимовий вітер віє,

Сонечко ховається за недобрі хмари.

Але скоро веснонька зелені стежки зшиє,

Постеляться над землею тумани-примари.

Ось лелека немаленький крильми хмари розганяє, 

Сонечко тепленьке у наш кличе край.

Вітер з гаєм розмовляє, землю прославляє,

І в річках блищить водиця - чистий водограй.

Не сумний - веселий гай зашумів бурхливо.

Не малий - великий дім - наша Україна!

***

Весна іде та щастя несе.

Розквітає навкруги усе.

Які пахучі першоцвіти -

тендітні та маленькі квіти!

Ніхто не пройде повз краси,

усі радіють ознакам весни.

Вона усюди проникає

і щастя в хаті залишає!

Далі буде...

24.02.2022 - повномасштабне вторгнення...

вірш "Не вітайте мене зі святами"

(на підтримку нашого Війська, на підтримку сина-Воїна батальйону Айдар, 

як заклик до спільної боротьби)

Не вітайте мене зі світами -

Я чекаю на Перемогу!

Нам боротись ще із катами

За кордони, за віру, за мову!

Нам боротись ще за свободу, 

За калину, лелеку над гаєм.

За джерельну та чистую воду

Нам боротись, тому - не вмираєм!

Ми згуртовані єдністю думки,

З нами воля і правда свята!

Кожен має свої обладунки,

І тримаємо в серці Христа!

Вірю в дух бойовий свого Війська!

Вірю в міць загартовану часом!

Будем битись! Не зійдемо з місця!

Ми тримаємось! Боремось разом!

14 січня 2023 р.

Попович Марина В'ячеславівна - мати, дружина, сестра Воїнів, волонтер та педагог